Мир і Добро – Pax et Bonum

Францисканський Орден Світських в Борисполі

Транзітус

У навечір’я спомину святого Франциска з Ассізі, 3 жовтня, францисканська родина збирається разом, аби пригадувати перехід від земного життя до дому Небесного Отця свого духовного отця святого “бідняка”.

Цей молебень часто носить назву “Транзітус”, бо латиною це слово означає “перехід”. Цього вечора тексти і роздуми, молитви та ікони, символіка та образи мають пригадати про останні години життя святого Франциска. Згадка про смерть святого з Ассізі спонукає також до роздумів над власним життям, яке є також минучим та крихким.

Ось як про смерть Франциска згадують біографії: “У вересні, відчуваючи, що його життя добігає до кінця, Франциск звернувся до своїх братів, щоб вони любили один одного, убогість й духовенство. Сердечно напоумлював їх вірно зберігати Устав Братів Менших й працювати власними руками і попросив, аби вони перенесли його до Порціункули, близько 2 км. від Ассізі. Свій земний шлях Святий бажав закінчити там, де розпочалося його духовне життя. Коли були вже поза містом, він сказав покласти ноші на землю, звернув свої сліпі очі в сторону міста та просив Бога поблагословити це місто, а також його братів. Коли вже були в Порціюнкулі, Франциск попросив братів заспівати пісню, яка прославляє смерть, а опісля почав молитися словами 141 псалма: “Я голосом моїм до Господа взиваю, я голосом моїм до Господа молюся”. Згодом сказав подати йому хліб, розламав його і роздав усім присутнім на знак любові й миру. В кінці вересня диктує свій заповіт. Перед самою смертю просив покласти себе на землю і вкрити старою рясою. Лежачи на землі, він благав братів любити Бога, убогість, а Святе Письмо – більше від усіх інших книжок; відтак поблагословив усіх своїх братів, присутніх і неприсутніх. Після того читали йому ще з Євангелія від св. Йоана опис Христової муки.

Ввечері у суботу 3 жовтня 1226 року в Порціункулі Франциск віддав Богові свою святу душу. Мав він тоді тільки 44 роки. Наступного дня в неділю 4 жовтня відбувся похорон. В урочистій процесії переносять тіло до Ассізі, зупиняючись у Сан Даміано, щоб попрощалась з ним Клара та її сестри. Тіло Святого зложене в храмі св. Юрія (Сан Джорджо)”, – пишутьотці францисканці.
Структура “Транзітуса” зазвичай базується на текстах, що пригадують життя та духовність святого, його останні години життя, може переплітатись молитвами (які належать авторству святого) та францисканськими піснями. Іноді члени францисканської родини можуть цього вечора відновлювати свої обітниці (Францисканський Орден Світських).

(за матеріалами http://kmc.media)