Зустрічі у Житомирі

В час Великого Посту, коли ми всі знаємо, що маємо чинити діла милосердя, молитись і постити, дуже важливо мати відносини з іншими людьми, мати спілкування, яке може розрадити, допомогти і надати життю нового поштовху. Живе спілкування особливого значення набуває в часі Посту, коли ми робимо собі постанови, намагаємось їх виконувати та зосереджуємось на молитві. Наша сім’я є джерелом цих життєво важливих відносин, де ми почуваємося як люблені, важливі і потрібні. Але сім’я – це не лише родинні зв’язки. Через Господа ми є дітьми Божими, а одне для одного – браття і сестри в Христі. Приклад однієї з таких християнської сімей – Францисканський Орден Світських.

7 березня 2020 року велика родина ФОС Північного регіону зібралася на день зосередження, що пройшов у Житомирі в Костелі святого Йоана з Дуклі. Від нашої парафії були о. Кшиштоф, Валентин Виховський та Олена Юнель.

Разом з братом Павлом та сестрою Валентиною з київської спільноти ФОС, які доєдналися до нас дорогою біля десятої ранку, ми вже були в Житомирі і радо вітали близько 60 братів та сестер з інших куточків київсько-житомирської землі. Ми слухали конференцію, присвячену слузі Божій Єлисаветі Розі Чацькій, яка заснувала згромадження сестер францисканок служниць Хреста і наразі щодо якої проходить процес беатифікації. Ми молилися разом в часі адорації, Євхаристії та Хресної Дороги. Потім був дуже смачний обід з приємним спілкуванням.

Гостина в іншій францисканській родині

На зворотньому шляху ми вирішили скористатись запрошенням сестер францисканок служниць Хреста і завітали до них на гостину. Сестри мають дуже сильну харизму, вони є прості і дуже добрі, повні любові і співчуття. Ми дізналися про їхнє дуже не легке служіння, присвячене хворим дітям, які через свою хворобу не можуть відвідувати ані садочок ані школу. Не всі батьки можуть відразу прийняти своїх дітей такими, змиритись з їх хворобами. Сестри не тільки опікуються цими дітками, але допомагають також і батькам, оточуючи їх молитвою і розраджуючи у важких життєвих ситуаціях.

Будинок сестер францисканок служниць Хреста дуже гарно передає внутрішній настрій його господинь. Він дуже простий, затишний, чистий, кольоровий і дружній. В ньому відчувається Божа присутність, з’являється те почуття спокою, коли мир огортає душу.

Замість короткої гостини на якихось пів годинки, наша натомість затягнулася на дві. Сестри пригостили нас кавою та тістечками, насмішили різними життєвими історіями і коли ми вже залишали цей дім, душу зігрівало тепло людського простого і живого спілкування, яке ніколи не замінять самі найкращі і сучасніші гаджети.

Дорогі брати і сестри, спілкуйтеся якомога частіше і обдаровуйте ближнього собою живим і неповторним. Амінь.